Лікування паразитарних захворювань

Медичний центр проводить також діагністику та лікування паразитів та інфекційних захворювань. Існує такий вид алергії (псевдоалергія), коли глисти (аскариди, котяча двуустка), найпростіші (лямблії) або гриби (кандида) можуть викликати клінічні прояви, подібні до проявів алергії.

За допомогою спектрально-хвильової діагностики, що проводиться у нашому центрі, ми виявимо причину цього стану. Для лікування використовується унікальна програма, яка за допомогою резонансу спричиняє загибель найпростіших гельмінтів, бактерій, грибів. Ця методика також безболісна.

Гельмінтозами (паразитозами) називають захворювання, що виникають унаслідок потрапляння гельмінтів (паразитичних черв'яків) в організм людини.

Медицина і наука давно займаються вивченням гельмінтів та їхнім впливом на організм людини. Нині відомо близько 256 видів гельмінтів , що паразитують у людей. Причому 98 видів поширені.

Усі збудники найважливіших гельмінтозів людини діляться на нематоди (круглі черв'яки), цестоди (стрічкові черв'яки) і трематоди (сисуни).

Паразити поширені настільки широко, що кожна людина хоча б у житті була носієм того чи іншого виду гельмінтів. Гельмінтозами (паразитозами) називають захворювання, що виникають унаслідок потрапляння гельмінтів (паразитичних черв'яків) в організм людини.

Як визначити, чи можете ви бути носієм паразита?

  • Відповідь буде позитивною, якщо ви хоч раз:
  • Пили сиру воду,
  • Гризли нігті,
  • Їли з грядки полуницю,
  • Не промивали свіжу зелень,
  • Їли в'ялену або сушену рибу домашнього приготування,
  • Пробували недосмажені шашлики,
  • Вживали домашнє солоне сало,
  • Тримали домашніх тварин і птахів,
  • Купалися в теплих водоймах тощо.
  • Не миєте руки після грошей.

Імовірність зараження можна знизити, дотримуючись елементарних правил гігієни , щоправда 100% гарантії все одно не буде. Пояснюється це тим, що у паразитів дуже висока живучість і здатність до пристосування. Так, яйця аскариди (одного з найпоширеніших гельмінтів) зберігаються в землі на глибині 5 - 10 см і залишаються життєздатними протягом 10 років. Крім того, вони мають високу адгезивність (липучість) і змиваються з рук і продуктів тільки за допомогою мийних засобів, тобто в проточній воді повністю дезінфікувати продукти неможливо.Паразити потрапляють в організм не тільки "через рот", а й під час купання у водоймах, і через неушкоджену шкіру.

Є паразити, які передаються від людини до людини. Одна дитина з ентеробіозом (гостриками) може заразити інших дітей у дитячому колективі.Останніми роками з'явився ще один фактор, що погіршує ситуацію - міграція населення. Якщо раніше багато поколінь людей проживали в одних екологічних умовах і адаптувалися до них, то тепер навіть діти можуть побувати на іншому континенті і зіткнутися з незнайомими видами збудників. Після повернення ці люди самі можуть бути і переносниками, і джерелами паразитів.

Вплив гельмінтів на людину дуже різноманітний. Більшість із них паразитують у тонкій і товстій кишці, чинячи травмувальну дію на слизову оболонку. У результаті порушуються рухова і секреторна функції кишечника, процес травлення. У людини можуть бути метеоризм, закрепи, проноси, відрижка повітрям і їжею, блювота. Гельмінти також можуть згортатися в клубки і спричиняти механічну непрохідність кишечника. Окремі особини здатні проникати в жовчні шляхи і закупорювати їх, порушуючи процеси жовчовиділення.

Гельмінти для своєї життєдіяльності потребують поживних речовин, відбираючи при цьому з їжі найцінніші білки, вітаміни, мікроелементи. Організм позбавляється важливих складових їжі, що може призвести до порушення харчування, схуднення. Однак, унаслідок підвищеного апетиту та схильності до багатої на вуглеводи їжі (солодкого), люди можуть набирати вагу. Розвивається ожиріння.

Деякі гельмінти харчуються складовими частинами крові, і це може стати причиною недокрів'я. Так, одна особина волосоголовця здатна поглинати до 5 мл крові на добу, і таких особин може бути одночасно кілька тисяч. Окремі гельмінти надмірно витрачають вітаміни та мікроелементи (вітамін В 12, фолієва кислота), які беруть участь у кровотворенні, що також може призвести до анемії.

Продукти життєдіяльності паразитів є сильними отрутами для людини. Вони можуть накопичуватися в організмі, "отруювати печінку" і перевантажувати лімфатичну систему, негативно діяти на нервову та імунну системи. Людина при цьому стає дратівливою, плаксивою, з'являється підвищена стомлюваність, хронічна втома, порушення сну. Часто після дегельмінтизації (виведення паразитів) усі ці симптоми "зникають". Імунна система при паразитозах "працює" також неадекватно: реакція на щеплення стає або слабкою, або надлишковою, немає достатнього вироблення антитіл. Гострі захворювання розвиваються частіше і швидше переходять у хронічні.

Доведено роль паразитів у патогенезі алергічних реакцій. Токсини, які вони виділяють, є сильними алергенами. Найчастіше паразитоз - єдина причина атопічного дерматиту, псоріазу, бронхіальної астми, і при правильно призначеному лікуванні вдається швидко "погасити" хворобу.

Нарешті, гельмінти та їхні личинки здатні мігрувати до життєво важливих органів і тканин (печінка, жовчовивідні шляхи, серце, легені, головний мозок, очі тощо), порушувати їхню функцію, спричиняти тяжкі ушкодження органів. Так опісторхоз часто суттєво порушує відтік жовчі з печінки, що з роками призводить до жовчнокам'яної хвороби. А токсокароз може пошкоджувати кришталик ока та спричиняти порушення зору. Філяріоз нерідко призводить до варикозного розширення вен і лімфостазу ("слоновості"). А шистосома паразитує у венах малого таза, що призводить до захворювань дітородних органів і практично не піддається впливу ліків.

Таким чином, значення гельмінтів важко переоцінити, частіше про них незаслужено забувають. Цьому сприяє недостовірна діагностика, а точніше, відсутність діагностики в лабораторних умовах.

Записатися